середу, 4 травня 2022 р.

Замість 24 000 слів

Російські приказки і прислів'я тепер звучать зовсім інакше, і в них вже зовсім інший зміст!

Пропонована збірка подає російські та декілька варіантів-відповідників українських прислів’їв та приказок

1.

- На то и щука в море, чтоб карась не дремал. 

- На то і крейсер "Москва", щоб тонути.

2.

- На том свете сочтёмся.

- Наразі дякую, а завтра за вашими приїду фірою

3.

- Начать за здравие, а кончить за упокой.

— Розпочати з Києва, а закінчити в Чорнобаївці

— Я йому про Арестовича, а він мені про Соловьйова.

4.

На чужой каравай рот не раззевай.

- На чужу паляницю, буде тобі "стугниця"

5.

На чужой роток не накинешь платок.

— Великої треба хусти, щоб закрити Скабеєвій усти.

6. 
Языком молоть — не дрова колоть

— Язиком казати — не Київ взяти

7. 
Яйца курицу не учат.

— Не вчи рибу плавати, а ЗСУ воювати

8. 
Язык что помело.

— Ківа

9. 
Я не я и лошадь не моя.

— Я вам зараз покажу звідки на мою кобилу готувалось "нападєниє"

10. 
Ярмо найдём, была бы сивка.

— Аби кінь, а Лавров знайдеться.

І ще тішки гумору від коригувальніків гарного настрою!

Допоможіть своїм друзям та знайомим, в яких іноді зявляються панічні настрої, запрошуйте їх до групи Chornobayri
Наше почуття гумору, наше слово то наша зброя!
Тримаємо стрій Chornobayki
😀💛💙⚡️💛💙😂
✅









Наше почуття гумору, наше слово то наша зброя!
Тримаємо стрій Chornobayki
✅
.








неділю, 10 квітня 2022 р.

Битва за Київ - ганьба на століття.

Битва за Київ - це не тільки поразка Росії на віки. Це ганьба на віки. 

Такої ганьби історія ще не знала.



Коли Путін сховавшись в бункері 24 лютого 2022 розпочав війну - після довгих місяців нарощування російських військ та 8 років підготовки, він відправив на Київ реально — кращих із кращих, навіть бійців російського спецназу — для штурму й захоплення легко захищених аеродромів - сучасних "воріт" цитаделі Києва.

Це була його власна еліта і план.

Так інші російські сили в цей час, завдали ударів по всій Україні. Від Чернігова до Херсону. Але головна мета була - взяти Київ.

Саме тому Путін кинув на Київ  удар всіх своїх елітних повітряно-десантних військ у перші години та дні війни.

Але Путіну не вдалося досягти своєї головної мети – швидко взяти столицю України,



План київської битви в Кремлі був доволі простий  – колони бронeтехніки та військ на місто з півночі та сходу, плюс повітряний десант, плюс диверсійні групи заздалегідь сховані в Києві, плюс колабораціоналізм в середині столиці.

Читайте ще,

У Путіна лише два "путі" - геноцид або поразка.

Метою було оточити Київ, обложити його, а потім захопити один із двох недоторканих до цього аеродромів – Сікорського чи Бориспільський.

Після того, як аеропорти будуть захопленні, 10 000 російських десантників повинні були бути доставлені на військово-транспортних літаках Іл-76.

Тоді десантникам буде доручено провести штурм центру Києва з метою знайти й захопити президента Зеленського, і керівництво країни і змусити їх підписати мирну угоду. Угода мала повернути контроль над країною Росії.

Таку атаку мали поєднати з штурмом з півдня та сходу – Криму та Донбасу – щоб утримати підрозділи української армії, які там воюють, не дати їм захистити столицю.

Диверсійні атаки на електромережі Києва і звязок, поряд з бомбардуваннями, також мали посіяти паніку та змусити людей тікати – завантажуючи дороги та ускладнюючи пересування українських військ.

Та план почав буксувати з самого початку, а путінські війська виявились зовсім не підготовлені до українського опору, і виявились неспроможними міняти тактику і пристосуватись до невдач.

Здається, в них навіть не було плану - "А ЯКЩО ЦЕ НЕ ВИЙДЕ". Взяти Гостомель.



Путінські війська не змогли ефективно поєднати повітряні та наземні операції, неправильно оцінили здатність України захищати своє небо та не виконали базові та мінімальні військові функції, такі як планування та постачання. 

Так зараз війна ЩЕ не закінчилась.

Наразі сили Путіна перемістились з під Києва на схід України. Зрештою, кремлівський диктатор буде намагатись досягти хоч деяких зі своїх цілей. Але його нездатність і неспроможність захопити Київ залишиться в пам’яті назавжди.

Путін дуже хотів увійти до історичних підручників - і вже ввійшов, як безпорадний стратег, який мав 8 років на підготовку вторгнення, незрівняно слабкого супротиника за чисельністтю, та озброєенням - і в результаті програв.



Програв — через те, що він кинув виклик, серьйозний виклик, і при цьому виявив дивовижні слабкості у військовій думці, і стратегії. При цьому маючи одну з  найсильніших армій у світі.

«Це приголомшливо», – коментує військовий історик Фредерік Каган.  Який каже, що не знає жодної паралелі з такою великою військовою державою, як Росія, яка вторглася в країну в той момент, коли вона САМА вибрала, і зазнала такої повної невдачі.



Згадаємо.

Першого ранку війни російські десантні вертольоти Мі-8 вилетіли на північь  Києва з завданням атакувати та захопити аеродром Гостомель на північно-західній околиці столиці. Захопивши аеродром, московіти мали створити базу, з якої вони планували накопичувати більше військ та легкої бронетехніки на відстані одного удару від серця України.

Їх навіть не лякало те, що Гостомель міг стати такою самою Чорнобаївкою. 

Гостомель не взяли - не спрацювало. Саме тому, що коли вони  дістались до Гостомеля, і, закріпились на аеродромі, їх знищили артилерією. Разом з аеродромом.

Намагання взяти під контроль військову авіабазу у Василькові на південь від Києва також наштовхнулось на такий самий жорсткий опір і, як повне фіаско українська оборона збила один, чи кілька російських важких транспортних літаків Іл-76 з десантниками.

Яких кинули, на аєродром, як то кажуть за порєбриком "от безнадеги".

Хоча путінцям зрештою вдалося взяти під контроль аеродром Гостомель, запеклий опір українців у київському напрямку змусив їх міняти план, та  переосмислити весь план вторгнення, який базувався на очікуванні, що українці швидко здадуться, а Захід нетренирований Меркель "вкрай занепокоїться", знову дуже занепокоїться.


 

Російськи невігласи невивчали чужий досвід.

Повітряні штурмові місії або десант з гелікоптерів в тил ворога, як-от той, що виконувався в Гостомелі, є завжди ризикованим і важким. І прикладів є багато. Це  продемонструвала і армія США 24 березня 2003 року, коли вона відправила в Ірак з Кувейту більше 30 ударних вертольотів Apache, щоб завдати удару по дивізії Іракської Республіканської гвардії.  На своєму шляху апачі зіткнулися зі звичаною стрілецькою зброєю та зенітним вогнем, який збив один з гелікоптерів, пошкодив інші та змусив десант повернутись. Незважаючи на це, американські військові оговталися від цієї невдачі, швидко змінили план, і  незабаром захопили Багдад.

Чого не зуміли зробити росіяни бо всі плани в них занад то довго, затверджуються чи то в бункері, чи то в Кремлі.

І швидко приймати необхідні тактичні військові рішення вони не можуть!



Жуляни - треті "ворота київської фортеці"

"На другу добу вторгнення з самого ранку я у складі добровольчого підрозділу прибув до аеропорту "Жуляни" на його захист, бо на той момент стояла величезна загроза захоплення. Саме тоді вже точилися бої за аеродром Гостомель. Я, як людина військова і спецназівець, розумів, що це якраз ті ворота до успіху ворога, безпосередньо до захоплення Києва", - поділився спогадами генерал Збройних сил України, Сергій Кривоніс, який командував обороною аеродрому.

"Було вжито необхідних термінових заходів щодо забезпечення нездатності ворога посадити великі літаки на злітно-посадкову смугу. Ми її перекрили, ми її замінували, ми її безпосередньо залили маслом, перекрили блоками, автомобілями, паливозаправниками. Це був такий страшний мікс. Ми унеможливили посадку. Літаки не змогли б сісти на смузі. Потім почали нарощувати, вже готувалися до прийому у разі загрози десантування з гелікоптерів" – згадує генерал Кривоніс.

"Одна з основних проблем була – зорієнтувати людей і швидко це зробити, використовуючи їхній людський потенціал: це була досить цікава проблема, тому що в більшості своїй підрозділи, які були зібрані в аеропорту, не належали до Збройних сил. Ці 14 підрозділів - дика солянка - все швидко і досить впевнено зробили", - резюмував Кривоніс. 

"Я розумів, що там досить складна ситуація. Ми туди приїхали, я подивився, що є певні підрозділи, але немає порядку. Тоді я зібрав старших і сказав, що приймаю командування на себе. Потім про це повідомив головнокомандувачу генералу Залужному. Валерій Федорович, підтримав".

З цих цитат ви розумієте, що на справді і в Києві не було чіткого плану по захисту столиці. Все трималось на шаленому бажанні українців дати відсіч рашистам.

За словами того ж генерала Кривоноса, командування не зверталося до нього з проханням захистити аеродром. То був його вибір. Як і вибір десятків тисяч киян, які кинулись захищати Київ.

Тим ганебніша поразка Путіна під Києвом, що його ретельно сплановано операція, яку він так довго готував включно з засланними в Україну, за декілька місяців наперед, диверсантами провалилась. 

Спецоперація провалилась так, що за ней аж загуло, і загуло на сторіччя.

Бо патріотизм, сміливість і кмітливість українців перемогли в рази перевагаючого противника!



Васильків. Бровари. Макарів.

Перемога в аєропорту Василькова, бої за Макарів, і чудово спланована засідка для танкової колони під Броварами, про це все ще треба буде зняти документальний фільм або цілий цикл "Битва за Київ", щоб назавжди закарбувати та задокументувати цю ганьбу путлерівського штабу та рашистських військ.

Бо той факт, що штурм Гостомеля з боку російської 45-ї гвардійської повітряно-десантної бригади спеціального призначення не вдався, міг би колись забутісь в ретроспективі, якби війська рашистів швидко та вдало змінили напрямки наступу. Але під Броварами вони так само отримали, як і в Гостомелі, і як російский військовий корабель в Бердянську.



І ця ганьба вже назавжди залишиться в історії.

Згадаємо. В перши дні війни, росіяни і справді робили розвідувально-диверсійні випади навіть самому в центрі Києва.



З розвідувально-диверсійними атакаи та нападами невеликими групами взагалі їх план незрозумілий. Вони, що реально думали, що диверсійні групи, які захватять автомобілі швидкої допомоги зможуть захватити Міністерство оборони, чи Адміністрацію Президента?

Чи декількома БТР-ами заблукавшими на Оболоні вони будуть контролювати 3-х мільйонне місто?

А камікадзе, які рвались до центру Кієва на двох КАМАЗах, взагалі не зрозуміло на, що розраховували.



Так в перші дні, їм вдалось швидко проникнути в напрямку Святошин-Шулявка. Але чисельна тероборона зупинила бліцкріг і в цьому напрямку.   

Згодом вони дуже великою ціною намагалися оточити столицю дугою далі на захід.

Памятаємо, як російські військові перевдяглися в форму поліції України, під’їхали на авто з мигалками і розстріляли бійців на КПП біля Василькова в Київській області.

І одночасно було чутно вибухи, та кулеметні черги в районі Шулявки та Зоопарку, та у Солом‘янському районі.

Ми памятаємо, як слідкували за кожною новиною в ті дні, і особливо ночі.



Незважаючи на мізерні шанси, українці якимось чудом тримались на позиціях та відбивались, стримуючи рашистів, і ефективно використовуючи як західну зброю, включаючи Javelin, та Stinger так і нашу Стугну. Історія про Стугну до речі потребує після війни широкого обговорення суспільством. Є багато питань, і не тільки по Стугні.

Минулого тижня росіяни покинули аеродром Гостомель в рамках масового відступу (п'ятками) в Білорусь і Росію. 



Колона довжиною в 60 кілометрів.

Окремою сторінкою битви за Київ була широко розповсюджена сага про величезний російський конвой. Спочатку здавалося, що це катастрофа для Києва та українців, але ЗСУ вдалось героїчно порізати, як салямі, ту колону на окремі небоєздатні елементи, які мали обмежені можливості для весняного бездоріжжя, і врешті-решт розійшлися згорівшими та вкраденими, і тим чи іншим чином перестали бути воєним фактором у боротьбі за Київ.



Помилився не тільки Путін.

Путін не єдиний, кого здивували перші невдачі російської армії. Американські та інші західні аналітики припускали, що якщо вторгнення станеться, російські, здавалося б, переважні сили розріжуть українську армію, як гарячий ніж масло. Путінські війська зможуть захопити Київ за кілька днів і всю країну за кілька тижнів. Тому Запад і не надавав реальну допомогу в перші дні, бо дійсно їх аналітики вважали, що наданне Україні озброєння в решті може опинитись у росіян, як трофеї.

 Хоча заради справедивості відзначу, що деякі малочисельні  аналітики сумнівались в боєздатності росіян, і все ж таки ставили на Україну, бо теж ставили під сумнів, що Путін реально оцінив, скільки українські збройні сили вже отримали від західу допомоги ще до вторгнення, і чого варта мужність українців.

25 березня, лише через місяць після початку вторгнення, росіяни заявили, що досягли своїх цілей у Київській області та швиденько перекинулись на Харьків, Донбас та Південь. Деякі аналітики підозрюють, що то хитрий хід Путіна, щоб виграти час, і хоч якось зберегти лице та боєздатні частини.

Можливо, Путіну ще вдасться перефокусувати свої військові диктаторські зусилля на більш вузьку та більш досяжну мету – розширення російського контролю на Донбасі та, можливо, ще й забезпечення сухопутного коридору від Донбасу до Кримського півострова. 

Хоча дуже не хочеться в це вірити, бо віра в ЗСУ та Добробати надає не тільки надію, але й сенс перемозі під Києвом. .

Але невдача Путіна під Києвом виявила слабкі сторони російської армії, які свідчать про те, що Росія навряд чи скоро знову спробує і головне НЕ зможе знищити нашу столицю - Київ.

З рештою, все одно Київ - це не тільки поразка Росії на віки. Це ВЖЕ ганьба на віки. 





вівторок, 29 березня 2022 р.

Хрест на Червоному Хресті

 Треба, щоб весь світ поставив Хрест, на Червоному Хресті!

Те що зробив Червоний Хрест, то поза межами гуманності і людяності.

Поза межами розуміння і людяності.

Для початку, ніяких емоцій тільки 3 факти:

Бюджет допомоги Україні МКЧХ становить 267 мільйонів доларів. 

- Червоний Хрест підтримав примусову депортацію мешканів України до Росії

- За ці 267 мільйони доллари Червоних Хрест збирається профінансувати створення фільтраційних (концтаборів) для українців в Росії.


Те що, Червоний Хрест вкотре виявився неефективним і навіть шкідливим у протидії гуманітарній катастрофі, спричиненої війною Росії проти України, ще якось можна було б пробачити інший організації, але не Червоному Хресту.  Особливо після нещодавній  зустрічі президента організації з предстаником держави-агресора, держави, яка розвязала війну, з одіозним лжецом Лавровим. Більше того, Червоний Хрест узаконює російську окупацію українських територій, і головне і найболючіше -  незаконну депортацію українців до Росії, плануючи відкрити офіс МКЧХ у Ростові-на-Дону. Враховуючи це, ТРЕБА поставити питання перед міжнародною спільнотою уникати пожертвувань Червоному Хресту та натомість підтримувати українські волонтерські організації, які довели, що ефективніше допомагають українцям у ці важкі часи. 

Треба щоб якомога більше людей в світі дізналося про справжнє обличчя Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Тільки прочитайте, як цю новину подають в підконтрольних російських СМІ

Червоний Хрест попросив від Росії дозволу на створення офісу поблизу України, щоб покращити свою роботу на території східної України, яка контролюється Москвою.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) попросив російську владу дозволити їй відкрити офіс у Ростові-на-Дону, заявив глава МКЧХ Пітер Маурер.

«Я хотів би отримати вашу підтримку у зміцненні логістичної структури в Росії, щоб покращити нашу роботу на Донбасі та інших частинах України, підконтрольних російським збройним силам», — сказав він міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову в Москві. Зробіть це, ми надіслали запит на відкриття офісу в Ростові-на-Дону – це буде гарна відправна точка».

Глава Червоного Хресту Маурер сказав, що він прибув для обговорення низки важливих питань, зокрема щодо доставки гуманітарної допомоги в зони конфлікту, взаємно прийнятного для Росії та України доставки гуманітарної допомоги на спірні території та покращення логістики.

Він подякував Лаврову за багаторічну "позитивну співпрацю" з Росією в різних частинах світу, в тому числі на Близькому Сході, в Афганістані, Нагірному Карабаху та Україні, і висловив сподівання, що це буде продовжуватися.



Звичайна зрада чи просто купили?

Міжнародний комітет Червоного Хреста визнав, що сприяв депортації українців до Росії. Більше того, вони навіть не думають вибачатися, плануючи відкрити центр прийому українців у Ростові-на-Дону.

Тому Українці оголосили бойкот Червоному Хресту, який фактично перетворився на колаборантів. Україна закликає всіх не платити їм ні копійки, вимагаючи звільнити голову Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Пітера Маурера. Важко повірити, але цей міжнародний рух, який існує більше століття і налічує 97 мільйонів добровольців, потурає кровопролитній війні Росії проти України.


Так що сталося?

Перш за все, Червоний Хрест сприяє примусовій депортації українців до Росії. Це почалось ще  18 лютого 2022. Тобто за тиждень до початку війни та наступу Росії на Україну. Близько 61 тис. українців було примусово депортовано з Донецької та Луганської областей до Росії. Найцікавіше, що про це написав у своєму публічному звіті Червоний Хрест.


За словами мера Маріуполя Вадима Бойченка, з міста до Російської Федерації або ОРДЛО було депортовано від 20 до 30 тисяч українців. Людей викрадають просто на вулицях і силоміць везуть у мордор. А тепер громадян України, які перебувають в оточенні російських військ, зокрема під Києвом (Буча, Гостомель), пропонують «евакуювати» до Білорусі.


Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила жахливі цифри. Тільки 26 березня з Донбасу було депортовано понад 19,6 тисяч мирних жителів, з них 3300 дітей. Путінський режим здійснює масову депортацію українського населення з окупованих територій України до Росії, як це робив Гітлер під час Другої світової війни.


По-друге, Червоний Хрест хоче відкрити центр у Ростові, Росія, для тих українців, які тікають від війни. Глава МКЧХ Пітер Маурер особисто запитав міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова під час його візиту до Москви. Верховна Рада вже назвала це колабораціонізмом, закликаючи Маурера піти у відставку.


По-третє, з 24 лютого (за місяць війни) Червоний Хрест нічого не зробив в Україні для організації гуманітарних коридорів та доставки гуманітарної допомоги в найгарячіші точки. Навпаки, вони відвозили своїх працівників у безпечніші (на їхню думку) місця, наприклад, у Львів. Крім того, за словами Презідента Володимира Зеленського, МКЧХ забороняє використовувати свою емблему на українських автомобілях, які здійснюють гуманітарні місії.


Портал ТСН.ua зібрав усі факти фактичного потурання діяльності Червоного Хреста військовим злочинам Росії та проаналізував, як роботу цього міжнародного руху можна спрямувати на реальну допомогу українцям під час війни.


Вони забули, хто вони

Що ми знаємо про Червоний Хрест? Більшість українців знають цю назву з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і зі зброєю вторглася на Донбас. Цей міжнародний рух створений для роботи в гарячих точках, допомоги людям на війні, під час стихійних лих, організації гуманітарних коридорів і доставки гуманітарної допомоги. Зазвичай їхні машини, одяг та спорядження позначені червоним хрестом, півмісяцем, кришталем або зіркою Давида на білому тлі.


Проте, за словами українських добровольців та військових, у Чернігові, Сумах, Маріуполі чи Харкові їх не побачиш. Більше того, вони просто вивезли своїх працівників у безпечні місця на Заході України, а тим, хто хоче приєднатися до руху, просто заборонено використовувати символіку Червоного Хреста.


У цьому тексті ТСН.ua свідомо пише «Червоний Хрест». Справа в тому, що Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) і Товариство Червоного Хреста України почали дистанціюватися один від одного. Мовляв, Українське товариство не несе відповідальності за бездіяльність МКЧХ в Україні; для візиту до Москви голови МКЧХ Пітера Маурера; за спробу відкрити центр у Ростові; і за сприяння депортації українців до Росії, тобто за фактичну колаборацію. Проте чи можна під час війни відмежуватися від «материнської» структури?


Справді, МКЧХ є нейтральною організацією, яка живе на пожертви різних донорів. Кажуть, треба говорити «з усіма сторонами конфлікту». Однак, правда також, що МКЧХ називає війну Росії проти України та геноцид українців Путіним «конфліктом», оскільки, за словами Пітера Маурера, це «термінологія Женевської конвенції», а слово «війна» є розмовним варіантом. .

Бюджет допомоги Україні МКЧХ становить 267 мільйонів доларів. На гроші, які весь світ перерахував на допомогу українцям (серед яких було багато відомих знаменитостей та всесвітньо відомих міжнародних компаній), які Росія просто «прасує» ракетами та артилерією, 15 березня відбулася міжнародна місія Червоного Хреста з 30 осіб просто покинули Маріуполь, коли нікому не дали зелені коридори, а кілька сотень тисяч українців залишилися в місті без їжі, води, тепла, світла та зв’язку зі світом. Натомість співробітників МКЧХ бачили у львівських ресторанах, де вони пили гарячу каву, воду чи чай.


У багатьох селах під Києвом Червоного Хреста взагалі не було видно. Як пише, ТСН.ua вони особисто поспілкувався з кількома родинами, які неодноразово зверталися до цього міжнародного руху за допомогою, щоб вибратися з російського пекла. На них ніхто навіть не відповів. Також ТСН.ua поспілкувався з кількома сім’ями з Чернігова. Зараз вони на Західній Україні. Їм пощастило вибратися з окупованого міста до того, як підірвали міст, що з’єднує Чернігів із Києвом.


«Наші волонтери доїхали до МКЧХ, але нам не допомогли. Коли наш будинок розбомбили, ми зібрали дітей, наших батьків, сіли в машину і поїхали. Волонтери підказали найбезпечніший шлях. Ми дивом вижили, тому що вся по дорозі стріляють». – каже чернігівка Ірина.


З цієї причини донорські внески, зібрані міжнародним співтовариством і передані МКЧХ на допомогу Україні, не можуть бути використані для відкриття офісу в Росії, оскільки це відкрите спонсорство окупанта та агресора, відкрите фінансування тероризму та відкрите фінансування. про геноцид в Україні.


Притягнути до відповідальності

Також ТСН.ua зв’язався з чернігівськими волонтерами. Кажуть, що в місті працює кілька представників Товариства Червоного Хреста України. Проте, як і у Маріуполя, Харкова, Сум та інших міст, у Чернігові немає гуманітарних коридорів, організованих Червоним Хрестом.


Натомість українцям пропонують поїхати до Росії чи Білорусі. Усе це робиться свідомо, щоб створити «правильну» картину на російському телебаченні, доводячи українців до відчаю, зокрема в Маріуполі, де люди тижнями сидять у підвалах і бомбосховищах без їжі, води та світла, боячись навіть прошепотіти. І в такому стані їх везуть у російські табори, забираючи документи, а депутати Держдуми приїжджають туди просто фотографувати.


А потім, за даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, після проходження фільтраційних таборів українців відправляють в економічно депресивні російські райони. За словами директора Інституту майбутнього Вадима Денисенка, МКЧХ зайняв виключно проросійську позицію.


«А остання історія про зустріч Маурера з Лавровим у Москві та заяву про те, що вони збираються відкрити свій центр у Ростовській області, лише запевняє мене, що МКЧХ перестав виконувати свої функції. Тому, на жаль, ми повинні розуміти, що Керівництво МКЧХ де-факто самоусунулося і практично працює на росіян», – сказав Вадим Денисенко.


За його словами, Товариство Червоного Хреста України намагається зробити певні речі. Але всі розуміють завдання Червоного Хреста на цьому етапі – це передусім евакуаційні та гуманітарні коридори. А Товариство Червоного Хреста України не може їх забезпечити без допомоги МКЧХ. Усі гуманітарні коридори, які зараз діють в Україні, є винятковими зусиллями дипломатів, політиків, церков, волонтерів та міжнародних друзів України.


Натомість Червоний Хрест, який має очолити цей процес, займається диверсією та відкритою роботою в Росії. За словами генерального директора МКЧХ Роберта Мардіні, в Україні працює 600 співробітників. Однак вони зупиняються переважно в готелях Одеси, Дніпра, Львова та інших відносно безпечних місцях, які Росія поки не прирівнює до ракет і бомб.


Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький написав відкрите звернення до МКЧХ з проханням не узаконювати "гуманітарні коридори" в Росії, не підтримувати викрадення та примусову депортацію українців до Росії та змінити свою рішення про відкриття центру в Ростові.


На самому початку повномасштабного російського вторгнення в Україну міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук звернулася до МКЧХ з проханням вивезти з України тисячі трупів расистів. Проте їм навіть цього не вдалося, не кажучи вже про допомогу живим українцям. Вона підкреслила, що вони не планують відкривати нові офіси в Україні, чого не можна сказати про Ростов в Росії.


Якщо це станеться, то, за словами Ірини Верещук, МКЧХ стане співучасником військових злочинів Путіна в Україні. У той же час радник МКЧХ Андрій Круглашов у Facebook вибачається за те, що МКЧХ ніколи не проводить примусову евакуацію, і називає візит Маурера до Лаврова в Москві дипломатичним.

Ще раз нагадаю - 3 факти:

Бюджет допомоги Україні МКЧХ становить 267 мільйонів доларів. 

- Червоний Хрест підтримав примусову депортацію мешканів України до Росії

- За ці 267 мільйони доллари Червоних Хрест збирається профінансувати створення фільтраційних (концтаборів) для українців в Росії.



понеділок, 28 березня 2022 р.

Замість 17 000 слів: Як Україна жартує на тему війни

Замість 17 000 слів: Як Україна жартує на тему війни - 17 мемів на тему РаZZистів 

Наш дух незламний!

Наше почуття гумору то теж наша зброя!

Тримаємо стрій!

Бо соїми жартами ми не тілки боремось з російською пропагандою,  гуртуємось!  Як там було у Лесі Українки: "Щоб не плакать, я сміялась". Цілющий український гумор допомагає вистояти й бити раZZистів далі!

Ну, а кому треба набої для гумору 

✅ Вступаємо в групу ЧорноБайки!
.