Навіщо Путін знову розігрів віну на Донбасі?
Стає все більш очевидним, що попри будь які Мінські угоди 1, 2 або скільки їх там ще буде 10 чи 20... Путін не збирається їх виконувати. Як і всі інші домовленності.
Це вже розуміють усі і у Парижі і у Баранівці.
Ось що пише з цього приводу Олександр Смілянський для “Хвилі”
Як можна було здогадатись, вплутавшись в Сирію, Путін не залишить Україну в спокої.
Більше того, зараз стає зрозумілим, що на українському напрямку для Кремля відкриваються нові смуги руху, як на магістральному шосе, де він може вільно маневрувати і давати повний газ.
Українська стратегія Кремля є комплексною, але цей комплексний характер почав проявлятися повністю тільки в самий останній час.
Головна мета Кремля у військових діях на Донбасі – не захоплення територій, а загальна деморалізація всього населення України.
Захопити всю Україну корупціонеру Шойгу технічно неможливо. Слід нагадати, що для придушення «Празької весни» 1968 радянське командування виділило в рамках операції «Дунай» більше півмільйона військ з 6000 танків і союзниками по Варшавському договору. Для захоплення України потрібно не менше 2 мільйонів солдатів, причому з перспективою партизанської війни, яку навіть Сталін не зміг би придушити.
Стратегічною метою Іловайська та Дебальцеве було не знищення українських військ в зоні АТО, а провокування загального бунту в Києві і проти Києва. Росіяни не врахували, однак, ні традиційної інертності та ментальності українського народу, який збирається на Майдани в середньому раз на 10 років (1991, 2004 і 2013).
Це не означає, що Путін не буде намагатися викликати майданний дощ «вручну». Засоби і люди для цього заготовлені ще з весни-літа цього року.
Основне шоу приурочено до другої річниці Майдану, і називається «Марш гніву». Для того, щоб по ходу справи отримати підтримку мас, потрібно влаштувати щось жахливе в зоні АТО, щоб виставити офіційне політичне і військове керівництво України банкрутами.
Кремль призупинив провокації в зоні АТО для того, щоб подивитися результати місцевих виборів. В цілому вони виявилися не зовсім на користь проросійської п’ятої колони, представленої вихідцями з колишньої Партії Регіонів, які перед виборами взяли на себе образ головних миротворців, які припинять АТО.
Нехай не одразу, але просто принесуть мир. Це особливо важливо в світлі переносу виборів у Донецькій та Луганській областях. Але головною метою збройних провокацій проти військ ЗСУ є провокування ситуації, за аналогією з російсько-німецьким фронтом в 1917. Якщо коротко, то солдати ЗСУ мають «псіханути» і обернути зброю проти Києва.
Інший крайньої смугою є чисто політична. Для цього треба розвалити майданну коаліцію і повернути до влади ту ж саму Партію Регіонів, але під іншими знаменами і вивісками. Вже всі говорять вголос про дострокові вибори в Раду навесні і читають епітафії чинної коаліції.
Заходу ж дають зрозуміти, що ні у Вашингтона, ні у Брюсселя немає своїх фігур на політичній шахівниці в Києві. Головний маркер і спільний знаменник української та путінської влади – це тотальна корупція.
Саме корупція, а не танки, є головним інструментом російського впливу в Україні. Причому повністю безкоштовним, тому як проросійські та будь-які інші українські політики годуються на підніжному корму і немає необхідності передавати вагони грошей на Київ. І вельми невипадково московський Сергій Іванов застерігає, щоб «деяким країнам не нав’язували антикорупційні заходи».
Путіна влаштовує будь-який сценарій – хоч явний дрейф у бік Росії після реставрації регіоналів, хоч просто озброєний хаос, який закриє Заходу дорогу і змусить махнути рукою на Україну.
Але навіть зараз, при існуючій проєвропейської коаліції і президенті євроінтеграція чомусь перетворилася на фарс і проходить строго по Кисельовським темникам, причому дворічної давності, де вся європейська тема крутилася навколо теми ЛГБТ і «еврогеев», які стали центровим «ватним» мемом.
Як ви гадаете це збіг?
По матеріалам http://baranivka.net/?p=1229
Стає все більш очевидним, що попри будь які Мінські угоди 1, 2 або скільки їх там ще буде 10 чи 20... Путін не збирається їх виконувати. Як і всі інші домовленності.
Це вже розуміють усі і у Парижі і у Баранівці.
Ось що пише з цього приводу Олександр Смілянський для “Хвилі”
Як можна було здогадатись, вплутавшись в Сирію, Путін не залишить Україну в спокої.
Більше того, зараз стає зрозумілим, що на українському напрямку для Кремля відкриваються нові смуги руху, як на магістральному шосе, де він може вільно маневрувати і давати повний газ.
Українська стратегія Кремля є комплексною, але цей комплексний характер почав проявлятися повністю тільки в самий останній час.
Головна мета Кремля у військових діях на Донбасі – не захоплення територій, а загальна деморалізація всього населення України.
Захопити всю Україну корупціонеру Шойгу технічно неможливо. Слід нагадати, що для придушення «Празької весни» 1968 радянське командування виділило в рамках операції «Дунай» більше півмільйона військ з 6000 танків і союзниками по Варшавському договору. Для захоплення України потрібно не менше 2 мільйонів солдатів, причому з перспективою партизанської війни, яку навіть Сталін не зміг би придушити.
Стратегічною метою Іловайська та Дебальцеве було не знищення українських військ в зоні АТО, а провокування загального бунту в Києві і проти Києва. Росіяни не врахували, однак, ні традиційної інертності та ментальності українського народу, який збирається на Майдани в середньому раз на 10 років (1991, 2004 і 2013).
Це не означає, що Путін не буде намагатися викликати майданний дощ «вручну». Засоби і люди для цього заготовлені ще з весни-літа цього року.
Основне шоу приурочено до другої річниці Майдану, і називається «Марш гніву». Для того, щоб по ходу справи отримати підтримку мас, потрібно влаштувати щось жахливе в зоні АТО, щоб виставити офіційне політичне і військове керівництво України банкрутами.
Кремль призупинив провокації в зоні АТО для того, щоб подивитися результати місцевих виборів. В цілому вони виявилися не зовсім на користь проросійської п’ятої колони, представленої вихідцями з колишньої Партії Регіонів, які перед виборами взяли на себе образ головних миротворців, які припинять АТО.
Нехай не одразу, але просто принесуть мир. Це особливо важливо в світлі переносу виборів у Донецькій та Луганській областях. Але головною метою збройних провокацій проти військ ЗСУ є провокування ситуації, за аналогією з російсько-німецьким фронтом в 1917. Якщо коротко, то солдати ЗСУ мають «псіханути» і обернути зброю проти Києва.
Інший крайньої смугою є чисто політична. Для цього треба розвалити майданну коаліцію і повернути до влади ту ж саму Партію Регіонів, але під іншими знаменами і вивісками. Вже всі говорять вголос про дострокові вибори в Раду навесні і читають епітафії чинної коаліції.
Заходу ж дають зрозуміти, що ні у Вашингтона, ні у Брюсселя немає своїх фігур на політичній шахівниці в Києві. Головний маркер і спільний знаменник української та путінської влади – це тотальна корупція.
Саме корупція, а не танки, є головним інструментом російського впливу в Україні. Причому повністю безкоштовним, тому як проросійські та будь-які інші українські політики годуються на підніжному корму і немає необхідності передавати вагони грошей на Київ. І вельми невипадково московський Сергій Іванов застерігає, щоб «деяким країнам не нав’язували антикорупційні заходи».
Путіна влаштовує будь-який сценарій – хоч явний дрейф у бік Росії після реставрації регіоналів, хоч просто озброєний хаос, який закриє Заходу дорогу і змусить махнути рукою на Україну.
Але навіть зараз, при існуючій проєвропейської коаліції і президенті євроінтеграція чомусь перетворилася на фарс і проходить строго по Кисельовським темникам, причому дворічної давності, де вся європейська тема крутилася навколо теми ЛГБТ і «еврогеев», які стали центровим «ватним» мемом.
Як ви гадаете це збіг?
По матеріалам http://baranivka.net/?p=1229
