Веселые статусы про работу!

Веселые и смешные статусы про работу в офисе!

Лучший девиз на работе - Сделай это на работе завтра, на сегодня уже достаточно ошибок!

Трудился в офисе, трудился, а вышло дерьмо? Просто нажми слив и двигайся дальше…!

На интересной работе, и "сапёр" не надоедает!

Если это бесплатно, то это – совет, если за деньги – консалтинг, если тебе пригодится одно или другое – это чудо!!! 

Говорят, что женщины любят мужчин в форме, но почему-то, когда я иду гулять в своей МакДональдсовской униформе, никто со мной даже не заговаривает!!!

 Нет тяжелее работы, чем стараться выглядеть красивой
с восьми утра и до полуночи. 

Не могу вспомнить, когда такое было – просыпаюсь я в будний день, и смотрю на часы и Я счастлив!!

Читать еще - статусы про работу! 

Уркаїнська інтимна та ненормативна лексика!

Справжня уркаїнська інтимна та ненормативна лексика.


Це трохі сміно, але складається таке стійке враження , що у наших предків та за наших сивих дідів-прадідів інтиму, кохання та сексу зовсім не було.

Так чи був секс в Україні? А якщо був секс, то де ділась інтимна лексіка?

Бо складається враження, що свята жінка-берегиня, помолившись, люляла дітей у колисці, завбачливо подавши чоловікові борщ із пампушками. І всі мовчки вкладались спати.

Між тим, як пише сайт http://baranivka.net діти в Україні звідкись бралися. Мало того, для позначення певних процесів та частин тіла використовувалися цілком конкретні слова та сталі вислови.

Товкачик на сковороді

Звісно, інтимні речі не завжди називали прямо. Особливо багато евфемізмів у пісенній ліриці, де все було красиво, і псувати ідилію прямим текстом не хотілося. Скажімо, спільне спання чоловіка та жінки позначається як “ночують” або “говорять до зорі”, “до рання”, козак до дівчини “щоночі ходить”. У постовій пісні, записаній на Черкащині, ідеться:

– Ой ти, козаче, ти хрещатий барвіночку. Хто тобі постелить при дорозі постельочку.

– Ой, є у мене широкий лист буркунини, ти мені, дівчино, при дорозі люба й мила.

Що цікаво, у радянському виданні 1963 року “Ігри та пісні” рядків з натяком на секс у цій самій пісні вже нема.
У той же час побутове мовлення та “спеціальні” сороміцькі пісні були зовсім іншим світом. Хоча про інтимне, судячи зі слів інформаторів, люди говорити наче й встидалися, проте у межах своєї вікової групи таке обговорення напевне було нормальним. Згідно із записами другої половини 19 ст, для позначення статевих органів та статевого акту часто використовувалися запозичені слова, відомі нам зараз як матюки. Між тим, питомо українська інтимна лексика теж була.

Є загальновідомі слова для називання чоловічих та жіночих статевих органів. Етнограф Михайло Красиков називає слово “сковорода” евфемізмом для позначення жіночого статевого органу. Те саме і з “бандуркою”, “ступою”. “Моя ступка не порожня, топче шляхта подорожня”. Дослідник називає цілий ряд пестливо-зменшувальних синонімів до статевих органів обох статей: хуєньку, залупієньку, ковбаска, кіньчик, півник, соловей, головочка, лялька; пиздонька, кузупенька, біда, реґедзуля, петрунька, мандушечка, тюндя, вавка, курочка, коляда, коновочка, кирниченька… Приклади такого розмаїття та кодових сталих виразів можна знайти у збірці сороміцьких пісень “Бандурка”.

У гуцулів були свої слова: пуцька і потка. З сороміцьких коломийок, записаних у Вижньому Березові: “а та потка кучерява, всередині лиса, то вона мні виглядає як кусочок мнєса”, “дівки потки поголили”. Процес наявності або відсутності ерекції описується так: “стала пуцька дротом”, “дідо пхає, пуцька гнеться, баба сі нервує”. Ще символом чоловікості та чоловічого члена вважалася риба. Член також називали щупаком.
Були й ще точніші анатомічні подробиці. Голівка так і називалася, а от з клітором просто розмаїття назв. Вже на новгородських берестяних грамотах (№ 955 (XII ст.) для позначення клітора використовується слово “кіль”. У дореволюційних дослідженнях статевого життя зустрічається слово “скоботень”, а також “шкворень”. Вікіпедія стверджує, що питомо українська назва клітора – линдик.

Від телесування і далі
Тепер перейдімо до процесу. Пестощі, те, що нині називається недолугим для української мови словом “петтінг”, називалося “телесування” або “цілування”. При чому це не тільки те цілування, яке ми можемо уявити. Ось, як у пісні: “А дєвка з парнєм спать ложиться, вона только шо вляглась. Только шо вляглася да целованнєм зайнялася”. Ще один термін, скажімо так, взаємної мастурбації – секеляння:

“Секеляння або тьорка (занесений термін) стрічається і між парубоцтвом і дівоцтвом. Одначе про те не зібрано богато матеріалу, бо збирати його трудно. Коли оповідач хотів розказати якусь “казку” про те, як секеляють ся великі, дівки з дівками або чоловіки з чоловіками, то не дали йому, бо казка занадто стидка”, – пише Марко Грушевський у дослідженні “Жінка і її полове життє…” І трошки на захист гетеросексульності: “Хайби вже хлопчик та дівчинка собі секелялись, а то й дівчата з дівчатами! Ще й гаразд і їсти не тямлять, а вже сучі діти й шморгають ся одне з одним. Лізе одне на одне, як поросята ті. (…) Позаголюють ся обидві та повзають одне на одному”. Для дівчат мастурбація також називалася “шморганням” (“пальцем сами себе шморгають”).
Дослідження Марка Грушевського 1907 року є справжнім “кладезем” з інтимної термінології. Цікаво, що при перевиданні книжки у 2006 році усі “брудні” подробиці життя українців зникли.
Місячні називали “циганами”. Та, за джерелами Грушевського, говорити вголос про “цигани” було соромно, тому казали “шарівські”. Зараз важко зрозуміти, чим “цигани напали” соромніше звучить за “шарівські приїхали”, але факт лишається фактом. У більш поважному товаристві казали “місяшне”, “рубашне”, “женське”. Цікаво, що казати про “циган” вголос люди наче й соромилися, а от те, що місячні проступають на сорочку (для місячних носили спеціальну сорочку, із грубшим подолом) – це було зрозуміло. Хіба молоді дівчата у часи гуляння на вулиці соромилися іти у хлопчаче товариство, відсиджувалися вдома. Наводяться також інші регіональні позначення менструації: пола, “червоний Іван”, “має на собі”, “пере ся”, “кров”, “той час”, “кошуля”, “сорочка”. Інтелігенція користувалася словами “регули”, “місячне”, “свій час”.
Жінка, яка втратила цноту, називалася “прогуляна”. Цнотлива – “з калиною”, “не прогуляна”. Всім відомі вислови “збити вінок”, “калину ламати” для позначення втрати цноти.
Статевий потяг називали “кортячка”, “свербіння”. Про припинення статевого життя казали “руки помито”.
Сперма називалася “плоть”, “сім’я”. За свідченнями Грушевського, назви для полюцій не було.
Процес давання так і називався – давання. “Прийди, куме, сам, сам, то я тобі дам, дам. Товариша не бери – бо наробиш біди!” Ще використовували слово “лоскотати”: “чом ти мене не лоскочеш, чи не вмієш, чи не хочеш?”. Для розмови про секс та пестощі часто використовували слово “живіт”, який пестили, яким поверталися до партнера, яким притискалися.

Для позначення статевого акту у негативному сенсі, крім “занапастити”, було і слово “висмалити”. Митрофан Дикарів 1903 року наводить назву “пиз**смали” для групи парубків, які піддурили і зґвалтували (“висмалили”) дівчину. Примусовий статевий акт у фольклорі описувався, звісно, красивіше: “…взяли дівойку да й под боченьки. Завели єї под сухий явор, да й стали вони да й дилитися. Тому ручейку, тому другую. Тому ноженьку, тому другу”.

Звісно, важко навіть уявити все розмаїття інтимних слів, які використовувалися у всіх регіонах України. Відхрещуватися від цих слів можна ще довго. Але ж пропаде багатство! Ну, і ніде правди діти: хочемо ми цього чи не хочемо, а секс, як і обсценна та інтимна лексика, в Україні була і буде.
Кохайтесь по-українські палко і з пестощами!
Автор Анастасія МЕЛЬНИЧЕНКО, Gazeta.ua

Джерело http://baranivka.net/?p=1155

Как Русь стала вдруг Московской…

А вот лично у Вас никогда не волновало логическое не соответствие того, что Русь была Киевской, а стала Московоской?

Как это вдруг произошло? Почему была киевской и стала московской?
Почему Россия "старший брат", если она на 500 лет младше?

Если у Вас возникали такие вопросы, то тогда читайте ответы. 
 
Как пишет сайт http://irpin.today в романе-исследовании В. Белинского (Страна Моксель или Московия // Киев: Издательство им. Елены Телиги, 2008, 2009, в трех книгах) сообщаются факты, взятые из исторических источников (преимущественно российских), свидетельствующие о коренном искажения истории Российской империи , направленное на создание исторической мифологии о том, что Московия и Киевская Русь имеют общие исторические корни, Московия имеет «наследственные права» на Киевскую Русь.


Обычное мошенничество московитов, присвоивших себе прошлое Великого Киевского княжества и его народа, нанесло страшный удар по украинскому этносу. Теперь задача состоит в том, чтобы на основе правдивых фактов, раскрыть лживость и аморальность московской мифологии.
Рассмотрим основные вопросы этой проблемы.
Московские, а позже российские цари понимали, что без великого прошлого невозможно создать великую нацию, большую империю. Для этого нужно было украсить свое историческое прошлое и даже присвоить чужое. Поэтому московские цари, начиная с Ивана IV (Грозного) (1533-1584), была поставлена ​​задача присвоить историю Киевской Руси, ее славное прошлое и создать официальную мифологию Российской империи.

Я скажу всем, до чего довёл Украину этот фигляр!

Я скажу всем, до чего довёл планету этот фигляр ПЖ!

Нормальным чатланам даже проголосовать не за кого.

Одни Пацаки! Кю!

Х/Ф «Кин-дза-дза»

Тем, кто давно не смотрел фильм «Кин-дза-дза» напомню, что происходит с обществом, в котором нет «цветовой дифференциации штанов». «Когда у общества нет цветовой дифференциации штанов, то нет цели! А когда нет цели - нет будущего!»  

За последние годы Украину довели до состояния полного отсутствия «цветовой дифференциации штанов». 

В том смысле, что все политические партии в Украине превратились в бизнес структуры имени Ф.И.О. основателя, а не в партии хотя бы разных по цвету штанов. Всех интересуют только деньги, власть и «посади», через которые эти деньги можно украсть. Планета Плюк просто вершина демократии по сравнению с украинской политикой. 

Нет, ну реально, это же надо было довести 50-ти миллионную страну до такого, чтобы нормальным людям в Украине на выборах даже проголосовать не за кого было. И дело тут даже не в постмайдановском разочаровании - 2, и не в российской оккупации. 

Голосовать реально не за кого! Партий нет – одни фамилии.

Почему? В Украине не осталось партий с идеологией. Одни фамилии!

Партия Порошенко, Тимошенко, Садового, Ляшко, Кличко, Корбана, Гриценко  ну и так далее (про Оп…дационный блок, я молчу, они не в счет). 

Вы можете себе представить, чтобы в США блок Клинтона-Шварценеггера, боролся на местных выборах против партии Обамы и Пэрис Хилтон?

Чтобы в Англии партия «Нога Бэкхема» боролась на выборах против партии «Голос Бритни Спирс»?

В Украине идеологии нет вообще. Бабло полностью победило любые ценности.

Одни лозунги и фамилии.

Причем началось это не сейчас. Начало конца идеологии в Украине началось, когда кум нынешнего Президента, экс-Президент Виктор Ющенко развалил (или возглавил, как Вам больше нравится) единственную идеологическую партию в Украине «Народный Рух». С тех пор в Украине бабло полностью победило любые ценности и идеологию.

А что происходит на рынке, когда пустует востребованный товар?

Тут же найдется продавец. И таких продавцов в Украине оказалось множество. Один пример.

Коломойский, как хороший бизнесмен тут же попытался занять пустующую нишу на рынке идеологии и ценностей, сначала умеренной «Самопомощью» и более радикальным «Правым сектором», а теперь и «Укропом». Но, у г-на Корбана с «Укропом» вся идеология умещается на двух бигбордах, да в трех рекламных роликах.  

Так что «Укроп» Корбана - это такая же партия без идеологии, как и партия Думчева - хороший маркетинг, хороший рекламный бюджет, правильные лозунги, но никакой идеологии.  

Сразу предупреждаю, дело не в «Укропе», Думчеве или Садовом - лозунги то у них у всех, правильные, и рекламные кампании продуманные.

Но, в результате все равно фамилии. Только вместо Ляшко – Корбан, а вместо Порошенко-Вилкул.  

И что в результате.

А в результате по моим личным наблюдениям 75% не только не знают за кого голосовать, но и не пойдут голосовать.

Но, и тут на планете Плюк (на Банковой), этим даже довольны.

Не зря СМИ запестрели сообщениями – «Готовность принять участие в местных выборов 25 октября выразили около 75% украинцев. Об этом свидетельствуют результаты опроса ... от центра «Любые результаты опросов по сходной цене».

Не зря же Охендовский так и остался председателем ЦВК. Уж кто-кто, а он очень хорошо разбирается в  «цветовой дифференциации штанов» и умеет делать «КУ», когда нужно. И всегда нарисует тот результат, который интересует улицу Банковую, независимо от того, какой ПэЖэ там сейчас сидит. И главное независимо от того, как народ проголосует.

А в это время Путин в Кремле сидит и радостно потирает руки, и ждет, когда разочарование результатом Майдана-2, подведет людей к Майдану-3. Но, народ у нас не только разочарованный, но и умный, и потому прекрасно понимает, что пока российские танки на нашей земле, очередную смуту подымать нельзя.

Вот и сидит народ у телевизоров, вяло переругиваясь –«Люсенька, родная, зараза, сдались тебе эти… макароны…».

Ну, а для тех 25% избирателей, которые все же пойдут на выборы, подскажу, как правильно сделать свой выбор. Вспомните еще раз  фильм «Кин-дза-за:

— А пацаки и чатлане это национальность?

— Нет.

— Биологический фактор?

— Нет.

— Каста?

— Нет.

— Лица с других планет?

— Нет.

— А чем они друг от друга отличаются?

— Ты что, дальтоник, Скрипач? Зелёный цвет от оранжевого отличить не можешь? Турист…

ТРИ питання до пана Фоменко

3 питання до тренера збірної України Михайла Івановича Фоменко після матчу 

Україна - Іспанія

Перш за все щиро Дякую всім футболістам збірної УКРАЇНИ за гру, за настрій, за натхнення, за дух, за жагу у матчі Україна - Іспанія.

Тому в мене питання не до них, а до пана Фоменко стосовно окремого матчу
Україна - Іспанія

Не буду вдаватись в футбольні мудрощі в яких Ви безумовно спеціаліст, особисто в мене нема ніяких сумнівів стосовно цього.

Але будь ласка дайте уболівальникам відповідь на три простих питання.

ТРИ питання до Фоменко після матчу Україна - Іспанія

1. Ви справді думали, що саме після 87 хвилині можна забити ще 2 м’ячі у ворота Іспанців?
І тому Ви випустили на поле Зінченко та Сєлєзньова, саме на 87 хвилині матчу?

 
  2.  Протягом відбірного циклу збірна України подала більше 100 кутових і не забила жодного голу. Спеціалісти вважають, що за реалізацію стандартних положень напряму відповідає тренер, у такому випадку у Вас рахунок 0:100.

3. Ви справді думали, що саме після 87 хвилині треба випускати другого нападника і саме тоді команда  встигне забити 2 голи для перемоги?

 
Ще раз щиро дякую футболістам збірної УКРАЇНИ за гру, за настрій, за натхнення, за дух, за жагу.
#українаіспанія,

Карточка киевлянина даже для школьников?

Скажите честно, если Вы не пенсионер, то вы уже получили карточку киевлянина ("Картку киянина")?

Скорее всего нет, а как оказывается зря!

Но, все по-порядку. Теперь "Карточку киевлянина" ("Картку киянина") могут получить все работающие в столице, независимо от прописки

Отныне "Карточку киевлянина" могут получить не только люди с киевской пропиской, но и жители города из других регионов, которые работают или учатся в столице.

Об этом сообщает "Сегодня" со ссылкой на КГГА.

"На данный момент обладателями карточек уже стали 670 тысяч киевлян. Уже в ближайшее время функциональное предназначение карты будет расширено", — рассказали в госадминистрации.

Популярность этих карт объясняется тем, что ее владельцы получают целый ряд льгот и скидок.

К примеру, при наличии карты можно получить скидку от 3—7% на продукты в супермаркетах четырех торговых сетей (в дальнейшем сеть супермаркетов будет расширяться), а также до 7% скидки на все препараты в акционные часы в сети аптек и киосков КП "Фармация".

Также власти Киева обещают, что уже в октябре к проекту присоединятся несколько частных медицинских клиник и аптек. Скидки в них, при наличии карточки, составят до 20% — для пенсионеров и до 15% - для других слоев населения.

Также "Карточка киевлянина" дает право скидки (от 5% до 100%) на покупку входного билета в театры и музеи города.

"При наличии свободных мест на репертуарное представление в большом зале театр может предоставить 20 мест со скидкой в 15% от стоимости зрительского билета при наличии "Карточки киевлянина" — ее нужно просто предъявить кассиру оперетты. Обращаться в оперетту, чтобы приобрести билеты со скидкой, стоит за два дня до спектакля", — сообщили в Киевском театре оперетты.


Кроме того, функционал карты будет расширен настолько, что она будет использоваться и как банковская: ею можно будет оплатить продукты на кассах в магазинах, пополняя ее через банкомат, а также использовать ее для бесконтактного проезда в метрополитене при наличии на карте системы PayPass ("Карточку киевлянина" с такой системой можно оформить в банке).

По словам первого заместителя главы КГГА Игоря Никонова, в октябре при помощи карточки можно будет оплатить коммунальные услуги, а к концу этого года даже записаться к врачу и получить электронный рецепт.

"Все это можно будет сделать через свой онлайн-кабинет на обновленном портале "Карта киевлянина" (он заработает уже в октябре). В личном кабинете, помимо оплаты коммунальных и медицинских услуг, можно будет отследить все движение средств по карте, а также ознакомиться со всеми личными скидками по "Карте киевлянина". Со временем такая карта станет настоящим электронным документом жителя города", — сказал Никонов.


И наконец, карту смогут использовать школьники в качестве проходного документа в лицей, для оплаты комплексного обеда и т.д.

В принципе, хорошая идея, а почему бы тогда и не получить?

Вибори 2015 сюрпризи без сюрпризів?

Вибори 2015 сюрпризи без сюрпризів?

25 жовтня 2015 року всю Україну очікують місцеві вибори.

Що в цьому сенсі може очікувати Україну, і кожен її забутий Богом та владою глухий куточок, наприклад Баранівський район Житомирської області?



Чому нас очікують сюрпризи без сюрпризів на виборах 2015?

Тому що, незважаючи на те, що згідно опитування БПП “Солідарність” та УДАР отримують  лише 6%, у коментарях у соціальних мережах користувачі висловлюють думку, що саме ця політсила впевнено отримає перше місце, адже важливо не хто як голосує, а хто рахує голоси. 
От такий от сюрприз без сюрпризів. Втім побачимо.

Що потрібно знати виборцям перед виборами?
Цього року ми голосуватимемо за новим виборчим законом, що суттєво змінює процес вибору місцевих рад.

1. Вибори міського голови

Міського голову ми обиратимемо за системою абсолютної більшості. Це означає, що переможе той кандидат, за якого проголосують 50% виборців + 1 голос. Якщо цього не станеться, то через три тижні після виборів буде оголошено повторне голосування.

2. Вибори до районних, міських та обласних рад

Депутатів місцевих рад тепер обиратимемо за новою системою. Раніше вона була пропорційною, тобто половину ради складали депутати, що пройшли за списками партій, а іншу половину становили мажоритарники. Нині ж усі кандидати представлятимуть політичні сили, а процес їх відбору дещо ускладнився.

3. Як формуватимуться списки партій у бюлетенях?

Мешканці сільської місцевості Баранівського району на виборах 25 жовтня отримають 4 бюлетені: по виборах сільського голови, по виборах до сільської ради, районної ради та обласної ради. Міський виборець має отримати три бюлетені: по виборах міського голови, по виборах до міської ради та обласної ради. В бюлетені по виборах до рад ми побачимо список партій, за які можна голосувати. В дужках після назви політсили буде вказане прізвище, ім’я та по батькові кандидата, що є першим у списку партії. Він не закріплений за жодним округом та буде зазначений у всіх бюлетенях по місту чи області. Далі стоятиме прізвище, ім’я та по батькові кандидата, що закріплений партією за відповідним округом, тому ці відомості на різних округах будуть відрізнятися. Може бути й така ситуація, що такого кандидата не буде взагалі, тоді в бюлетені буде зазначений лише лідер партії. Отже, партії є основними гравцями на цих виборах та формуватимуть депутатський корпус.

4. Як рахуватимуть результати?

Це саме цікаве!!!
Партії повинні тепер набрати «прохідний мінімум» – 5% голосів виборців. Але окрім цього є ще одна умова, за якою партії зможуть отримати мандати. Треба набрати ще й мінімальну кількість голосів, потрібних на 1 мандат. Цю кількість вирахують лише після того, як відбудеться голосування: усі голоси поділять на кількість депутатів у раді. Тож може трапитися така ситуація, коли партія набирає 5%, але не отримує необхідної кількості голосів. У такому разі її представники не братимуть участь у формуванні рад. Як визначатимуть, хто з претендентів переміг та зможе формувати склад нової ради? Відтепер єдиним гарантовано «прохідним» кандидатом є перша людина у списку партії, що отримала 5%. Решту складатимуть ті її представники, які набрали найбільше відсотків голосів на своїх округах.

5. Що приховала від нас нова система виборів?

Може статись досить дивна ситуація, коли кандидат на окрузі набирає велику кількість голосів, але депутатом не стає, оскільки його партія не подолала 5% бар’єр. Важливо розуміти, що виборчі округи не є мажоритарними. Тобто кандидат від округу не є його представником, не відповідає за цю територію. Деякі округи не будуть взагалі мати представників певних політичних партій, а на інших округах може виявитися одразу кілька переможців. Тож виборцям треба усвідомлювати, що вони обирають не представника свого округу, а представника певної політичної сили. Така система створена, для того, аби ліквідувати корупцію всередині політичних партій. Перші люди у списку завжди вважалися більш прохідними. Відповідно була можливість «купити» собі топове місце. Тепер же невідомо, який із кандидатів набере більше відсотків на своєму окрузі порівняно з іншими партіями.
Тож новий склад місцевих рад ніхто не береться прогнозувати. Як Вам така система?
Фактично ми вибираємо те, що …зовсім не буде відповідати нашому вибору…

По матеріалам http://baranivka.net/?p=984

Вода на Марсе реальность, а колония?

После того как марсоход Curiosity нашел признаки воды на Марсе, все вновь начали обсуждать вопрос, возможна ли колонизация Марса? Читайте еще,

Mars One полет на Марс все же состоится!

Но, вода водой, а перед началом настоящей колонизации Марса нужно просчитать множество факторов. Например, сколько людей потребуется посадить на космические корабли и отправить на Марс, чтобы этот проект увенчался  успехом?

 

 И хотя предыдущие исследования на эту тему, одно из которых было, например, в 2002 году, утверждали, что для начала нового человеческого рода на другой планете потребуется всего 150 человек, новое исследование, проведенное Джоном Муром из Флоридского университета утверждает, что количество людей, необходимых для заселения любой другой планеты должно будет составлять как минимум 10 000, а лучше всего — 40 000.
Правда он строил свою теорию основываясь не на освоении марса, а на освоении других звездных систем, но некоторые его выводы будут полезны и при освоении Марса.

Так почему же столько много людей? Первое, на что стоит обратить наше внимание, так это на то, что даже самая ближайшая к нам звездная система, Проксима Центавра, находится на расстоянии более четырех световых лет от Земли. Нынешний уровень развития технологии потребует от нас тысячи лет для того, чтобы туда только добраться. Это также означает, что нам потребуется построить такой космический корабль, на борту которого будут рождаться и умирать несколько поколений, которые даже не увидят той планеты, которую человечество захочет колонизовать, не говоря уже о той планете, откуда они сами родом. 150 человек, возможно, действительно смогут с этой задачей справится, однако чрезмерно низкое генетическое разнообразие многократно повысит уровень риска различных генетических заболеваний и отклонений, что поставит под угрозу всю миссию по колонизации. В своем исследовании Мур указывает, что более высокое число людей, хотя бы 10 000, сможет повысить общий уровень жизнеспособного разнообразия в генофонде путешественников.
Второй причиной, почему для космической колонизации потребуется много людей, является риск различных катастроф. Определенно будут болезни, техногенные катастрофы, может пришельцы приедут за новыми рабами, в общем и целом мы должны учитывать каждый из этих рисков, потому что каждый из них может существенно снизить популяцию космических колонистов. Чем больше людей отправятся на колонизацию, тем менее катастрофическими будут последствия их потери.
Как Мур пришел к этим цифрам? В рамках своего исследования он использовал компьютерную модель придуманную Уильямом Гарднером-О’Кирни, археологом из города Портленд (штат Орегон, США). Алгоритм этой компьютерной модели позволяет произвести выборку из различных событий, которые могут случиться во время космического путешествия. Определив начальную численность популяции и расписав ее, например, на промежуток в 300 лет (30 поколений), алгоритм прогоняет каждое число (численность) по 10 раз и выводит средний результат остаточного числа людей при той или иной симуляционной модели развития событий. Следует отметить, что прежде всего данная калькуляционная модель позволяет рассмотреть последствия тех неожиданных событий, которые могут произойти в космосе. Так вот, результаты показывают, что при наличии начальных 40 000 колонистов, генетическое разнообразие будет составлять 100 процентов. Однако даже при наличии всего 10 000 человек, это генетическое разнообразие остается на вполне приемлемом уровне. Модель показывает, что в случае событий, которые могут повлиять на размер популяции, оба этих числа позволяют сохранить достаточно колонистов для поддержания генетического разнообразия. Если же начальное число колонистов окажется меньше 10 000, то это существенно снизит шансы людей на выживание и развитие на другой планете.
Конечно же, все эти муки выборов и подсчетов моментально улетучатся, как только ученые создадут первый варп-двигатель, работа над которым, по слухам, уже ведется.

По материалам http://go2mars.info/?p=1734